Меню сайту

Погода

Виховання дит. фольклором

МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДИТЯЧОГО ФОЛЬКЛОРУ

Моральне виховання — основа розвитку і формування особистості, що усвідомлювалася з давніх-давен народною педагогікою та вченими- дидактами, які наголошували, що підготовка людини-громадянина не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку. Ще відомий давньоримський філософ Сенека радив: "Навчи спершу добрих правил моралі, а потім — мудрості, бо без перших важко навчитися останніх".

Серед ефективних засобів у вихованні моральності є фольклор. Дуже важливо грамотно застосовувати фольклор як засіб виховання. Через усну народну творчість дітям відкривається краса навколишнього світу, душа рідного народу.

Особливо актуальним є досвід В.О.Сухомлинського, який радить використовувати фольклор як могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання.

Естетичне виховання школярів — це формування здатності сприймати, розуміти і оцінювати прекрасне в житті, природі, мистецтві. Воно передбачає також уміння розуміти і сприймати комічне, трагічне, фальшиве, неправдиве.

Дитячий фольклор має свою специфіку: відповідає віковим особливостям дітей у виборі тем, образів, ідей; цікавий поєднанням словесного матеріалу з елементами гри, супровідними рухами, тим паче, що у багатьох творах яскраво виражене виховне спрямування.

Дитячий фольклор — багатожанрова система, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До дитячого фольклору зараховують як творчість самих дітей, так і твори дорослих авторів.

Дуже поширеним жанром дитячого фольклору є лічилки, якими діти користуються, коли грають у піжмурки, для визначення ведучого у грі, що запобігає виникненню сварок: "Раз, два, три, чотири, п'ять, вийшов зайчик погулять...", "Ходить бусол по болоту", "Котилася торба" та багато інших.

Лічилки — невеликі віршовані твори, якими визначаються роль і місце у грі кожного з її учасників.

Своєрідним жанром є також дитячі дражнилки і мирилки, назви яких зрозумілі.

Мирилки — це короткі римовані твори, які промовляють діти на знак примирення, за призначенням вони протилежні до прозивалок і використовуються з метою відновлення товариських стосунків.

Дражнилки — ритмізовані словесні формули, якими діти виражають негативне ставлення до певних рис іншої дитини, намагаючись викликати в неї певну реакцію.

Сперечаючись, діти дражнять одне одного за якусь рису чи ваду характеру. Мирилки вивчаються з дітьми для створення необхідного емоційного настрою, а також для набуття вміння миритися. Це зумовлено віковими особливостями молодших школярів, які часто сваряться, не вміючи поступатися один одному, а посварившись - не знають, як помиритися. Наприклад:

Мир — миром,

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні.

Поцілуймося!

Скоромовки, загадки, казки - все це збагачує творчу уяву дитини, формує навички усного мовлення, дотепність, пробуджує фантазію, гумор, природний потяг до спілкування.

Отже, проблема морально-естетичного виховання не нова для сучасної педагогіки. Сьогодні більшість учителів зрозуміли необхідність відродження духовності як найвищої цінності, збагачення навчального процесу фольклористичною інформацією, що є могутнім засобом морально-естетичного виховання учнів.

Фольклор як результат духовної праці багатьох віків є надзвичайно цінним культурним надбанням українського народу: пронизаний гуманними і воле¬любними ідеями, він розвиває і підносить все, що є доброго і гарного в людській душі, плекає почуття краси, виховує національну свідомість.

Пропоную вашій увазі виховний захід для учнів початкових класів.

Дитячі забавлянки

(У центрі зали стоїть велика скриня, під веселу музику виходять хлопчики та дівчатка і по черзі розповідають).

Діти. Йшли-гуляли ми лісами, Гриби та ягоди збирали.

Плели якісь там небилиці, Що вам таке і не присниться.

Сміялися і жартували, Пісні веселії співали...

Хтось в шишках шукав насіння. І наткнувся: що це?

Всі. Скриня!

Діти. Що за диво — оця скриня? Може, цінне в ній каміння,

Може, гроші в ній ховають, Допомоги, мо, жадають?

Тут лишили нам листа — Так, це скриня не проста.

Годі всім гуртом гадати, Час її нам відкривати.

Ой, кортить мені дізнатися, На що можем сподіватися...

(У скрині хтось ворушиться, діти лякаються та розбігаються. Тихесенько до скрині підходить дівчинка, а за нею всі інші, роздивляються).

Дівчинка. Хто у скрині цій заснув, Тепло вкритись не забув?

Всі. Т-с-с!

Дівчинка. Ой, діточки, не ходіть,

Бо то, може, спить ведмідь. Всі. Т-с-с!

Хлопчик. Ой, тікайте, бо той гість Як устане, всіх поїсть!

(Діти розбігаються, із скрині хтось показується).

В с і (здивовано). Ти хто? Домовик. Я - звичайний Домовик? Я сидіти вдома звик.

Я люблю торти і креми,

Булки, виквацяні джемом,

їм цукерки і халву

І у скрині цій живу.

В ній завжди перебуваю,

Бо скарби тут цінні маю.

Хлопчик. Ой, терпіння вже нема,

Покажи нам ці дива!

(Звучить чарівна музика, Домовик відкриває скриню).

Домовик. Це бабуся Забавлянка — Поколінням цілим нянька — Назбирала іграшок, Щоб потішити діток.

(Діти дістають кумедні іграшки, м'ячі, скакалки і роздивляються).

Діти. Ой, так це дражнилки і мирилки, Веселі ігри і лічилки.

(Звучить весела музика, діти граються. Раптом хлопчики почали ображати дівчаток: смикати за коси, забирати іграшки. Дівчатка та хлопчики починають дражнитися).

Дражнилки.

Мав купити хлопець рис, А придбав лиш барбарис. Не куплена й капустка, А в кишенях — пустка.

Тарас-ананас Пив фанту і квас. Плєєр слухав, Потилицю чухав. Богдасик-любасик З'їв сорок ковбасок, "Кока-колою" запив, А тоді обідать сів.

Наша чергова всю перерву біля дошки красувалась.

За ганчірку —дошку витерти - й не бралась.

(Домовик, схопившись за голову, перелякано дивиться).

Домовик. Ой, цього я не хотів,

Що ж я з вами наробив?

Ой, ви, хлопці, не сваріться

Та з дівчатками миріться!

Не сварітеся, Помирітеся, Дайте один одному

Та обидві рученьки, Помирітеся.

(Діти повертаються один до одного і починають миритися).

Мирилки. Ти не плач, на плач, не плач І скоріш мені пробач.

І на мене ти не сердься, Бо у тебе добре серце.

Ти — не ворог, я не ворог, Нам сваритись просто сором. Помирімось, помирімось, І ніколи не сварімось!

Дай скоріш мізинчик свій, Зачепи його за мій.

Мізин-мізин-мізинець — Помирив нас, молодець!

Я образить не хотів, Ненароком зачепив.

Просто в очі подивися І зі мною подружися.

Домовик. Ой, як добре, що мирилки

Заховалися у скриню, (звертається до дітей) Помирилися?

Діти. Помирилися!

Домовик. Так запрошую на гру!

(Діти підбігають до Домовика),

Зачекайте, зачекайте,

Десь лічилки тут були, (до дівчаток)

Ви, дівчатка, тут ставайте! (до хлопчиків)

Ну а хлопчики сюди!

Лічилки. (Для дівчаток).

Гулі, гулі, гулі,

Такі очі, як моргулі.

Чинки, чинки, чинки,

Такі очі, як мисчинки.

Чата, чата, чата,

Такі очі, як горнята.

(Для хлопців).

А між вами, хлопчаками, Хтось не слухається мами?

Раз, два, три, Це, напевне, будеш ти!

Домовик. Гей, до мене, дітвора! На вас чекає весела гра.

(Домовик вибрав ведучих: дівчинці зав'язують очі — це баба Куца, а хлопчик розкручує дівчинку).

Гра "Баба Куца".

Діти. Бабо Куцо, на чому стоїш? Баба. На камені.

Діти.Що продаєш?

Баба. Квас.

Діти. Так лови мишей, тільки не нас!

(Баба Куца ловить дітей).

Домовик. Грайтесь, дітки, забавляйтесь Та розуму научайтесь.

Бо давно люди говорять, Що, хто розуму не має,

Того щастя обминає. Набігалися? Відпочиньмо і про сміх поговорімо.

Сміятися не грішно, Якщо по-справжньому смішно.

Давайте і ми спробуємо поскладати римовані рядки. У припасах бабусі Забавлянки є такі ось плакатики — до записаних рядків ми додамо свої, щоб отримати речення — тобто, щоб вийшла (учні додають) закінчена думка. 1 .Щоб дружбою... дорожити -Не треба друга... дражнити.

2.Дражнилки —... не сварка, А лише —... забавлянка.

З.Хто жарти... пробачає, Той багато... друзів має.

Домовик. Ще старенька Забавлянка нагадує вам, що доброзичлива насмішка називається гумором, а зла — сатирою. Це від назви казкової істоти — Сатира, у якого були колючі роги.

А ще у Забавлянки є прецікава книжечка — це козацькі та чумацькі прізвища. Ви знаєте, що є прізвища — імена всього роду, а є і прізвиська — своєрідні дражнилки. Найстаріші прізвища ті, що містять у собі назви тварин, птахів, рослин — давніх покровителів роду. Наймолодші — назви професій, які виникли зовсім недавно, наприклад, Слюсар, Токар. Козаки ж здебільшого одержували прізвиська, які потім ставали прізвищами, за вдачу, поведінку, характер. Були справжніми, на наш погляд, дражнилками. Ось тут записано: Вертипорох, Верхогляд, Вітрогін, Вовкодав, Дерипаска, Дивогляд, Запнивітренко, Копайгора, Красномовець, Неїжка-ша, Паливода, Тягнирядно, Убийвовк, Широкоступ.

А чи знаєте ви, як виникло прізвище вашої родини і роду? {Діти, які знають або здогадуються, розповідають).

Як підказує Забавлянка, без жарту, гумору було б сумно і нецікаво.

Головне, пам'ятаймо:

Дражнилки і мирилки нас вітають, Правильно поводитися нам допомагають.

Наведімо у дражнилках лад:

Діти (почергово).

•Ми жартуємо не з людини, а з її окремих вад.

•Справжня дружба не боїться сміху, Сміх приносить лише втіху,

•Щоб з недоліками миритися, Слід з дотепним словом подружитися.

•3 чого ми сміємося, Того вже не боїмося.

•Доброзичливий сміх Примирить усіх.

Діти (разом).

Хто з дражнилками й мирилками здружився, Той доброї науки

навчився!

Учитель початкових класів

Степаненко Галина Іванівна

Міністерство

Школа онлайн
'

Дія.Цифрова освіта

Педадогічна преса

Зробити безкоштовний сайт з uCoz

Пастирська ЗОШ

Виховання дит. фольклором