Шкільні заходи

 Шевченківські дні у Пастирській школі

Тарас Шевченко... Наш рідний, незабутній, величний, недосяжний і близький...
Пильний вартовий, що на сторожі нашого слова стоїть і десятиріччями нагадує нам, хто ми і що ми, "чиїх батьків діти". Це він історію свого життя вважав частиною історії Батьківщини.

А тому, як і щороку, в Пастирській ЗОШ І-ІІ ступенів проходили Шевченківські дні, щоб не просто вшанувати пам’ять «великого Кобзаря», а всім серцем відчути його невмируще слово. Слово Кобзаря звучало зі сцени школи упродовж кількох днів. Для 8-9 класів учителі української мови та літератури провели єдиний урок «Звучи над нашим рідним краєм, безсмертне слово Кобзаря». Шкільний бібліотекар презентувала виставку нових видань творів поета. Для учнів 5-7 класів відбувся концерт-літопис «Шевченко у житті, у творчості, у спогадах». Учні слухали, затамувавши подих, улюблені пісні на слова славетного поета. Декламували вибрані рядки творів, переглядаючи презентацію художніх робіт Шевченка, пригадувалось уже відоме, розкривалось нове. Присутні у залі відчували себе однією родиною, об’єднаною рідним словом Тараса.

Свої враження про творчість Шевченка, ставлення до вшанованого поета, учні усіх класів відобразили у виставці малюнків «Шевченкове слово».

Упродовж кількох днів школа жила духом, пройнятим словом великого генія, славного сина України Тараса Шевченка.

Радість весняного свята

Нарешті настав цей березневий день, коли сильна стать може задовольнити всю прекрасну половину людства подарунками, кольорами почуттів і радості. У цей день жінка - це перш за все чуйність, вона заполоняє повітря своєю шикарністю та витонченістю. Недарма жіночий день святкують саме на початку весни, адже жінка і є тим початком як життя, так і гармонійності, вишуканості.

    Нашу школу цей день також не оминув стороною. У переддень свята, 6 березня, учні щиро вітали своїх вчителів, а хлопчики своїх однокласниць. Не менш приємним подарунком для мам та вчительського колективу став концерт. У ньому брали участь як учні старших і молодших класів, так і вихованці дитячого садочку. Діти порадували своїм співом, звабливими та запальними танцями, зворушливими віршами. Це було цікавим і ніжним подарунком від  організаторів свята: Прозор Людмили Петрівни, Казімірчук Тамари Павлівни та вихователя Шевченко Марічки Миколаївни . Вчителів та матусь зачарувала мрійлива атмосфера, яку створили ведучі: Прозор Людмила Петрівна, та Шевченко Марічка Миколаївна.

    Тож вмійте дивувати жінок, бережіть їх і даруйте їм радість та позитивні емоції не лише 8-го березня, а й щодня. Зі святом любі і дорогі представниці прекрасної статі, щастя вам, ніжності, кохання!

День Героїв Небесної Сотні –

день трауру, жалю та день надії

                      День Героїв Небесної Сотні – пам'ятний день, який відзначають в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні

Пам’ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

У вівторок, 20 лютого, учителі та учні загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Пастирське долучилися до загальноукраїнського відзначення Дня Героїв Небесної Сотні.

У фойє школи на знак вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні провели мітинг-реквієм, під час якого учні та вчителі згадували справжніх патріотів, які прагнули змін та віддали за це свої життя, розповідали про події чотирирічної давності, дивилися відео кривавих протистоянь, слухали вірші, присвячені цим трагічним подіям, хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих, а на завершення запалили пам’ятні лампадки.

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятним днем – Днем Героїв Небесної Сотні. Однак сьогодні варто згадати про всіх, хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому. Адже ці події багато що прояснили, відкрили багатьом очі, розставили все по своїх місцях. І якщо правильно скористатись цим досвідом, ми справді можемо побудувати незалежну і процвітаючу державу.

Дякуємо Вам, Герої України! Ви назавжди залишитесь у наших серцях…

Святкування 74-ї річниці визволення селища від німецько-фашистських загарбників

Уже сімдесят чотири роки відділяє всіх нас від того страшного дня, коли в кожну українську сім’ю надійшла зловісна звістка про початок великої кровопролитної війни. Безжальне колесо Другої світової війни прокотилося по українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв.

Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть всевладний час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні і величні події. Нам ніколи не забути цієї страшної трагедії. Пам’ятаємо і воєнні дії на території нашої малої батьківщини, рідного нам Пастирського. І зараз, у ці січневі дні, згадуємо події, які передували її звільненню від ярма окупації.

31 січня 2018 року в фойє школи, відбувся урочистий мітинг з нагоди 74-ї річниці визволення села від німецько-фашистських загарбників.

"Ця важлива дата – добра нагода вшанувати доблесних оборонців і визволителів у роки Другої світової війни, тих, хто виявляв небувалий героїзм на бойових рубежах, хто відбудовував селище в повоєнні часи. Ні біль кривавих втрат, ні радість великих перемог не забулися за цей час, адже пам’ять про подвиги наших батьків, дідів, братів і сестер та вдячність за життя на вільній землі не мають історичного терміну давності – вони вічні " – зазначила у своїй промові вчитель історії Степаненко Галина Іванівна.

Присутні схилили голови у хвилині мовчання перед тими, хто боронив наше село від ворога у роки Другої світової війни, хвилиною мовчання вшанували пам’ять співвітчизників, полеглих у боротьбі за честь і свободу України, усіх невинних жертв, чиє життя обірвала війна.

Учні школи Пасісніченко Руслан та Ханіна Олександра поклали пам’ятні вінки до пам’ятника загиблим землякам.

“Пам’ятай про Крути 2018”

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначається 100 років бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

З цієї нагоди до Пастирській загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів завітала працівник Черкаської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки Шарпінська Тетяна Сергіївна. Вона провела гру-квест “Пам’ятай про Крути 2018”.

Що ми знаємо про ці події? За що і чому боролись молоді хлопці? Навіщо це все було? Як нам дізнатись всі ці факти? Ми маємо мільйони запитань, та тисячі білих плям в історії боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу . Учні спробували привідкрити таємниці історії. Вони проявили всі свої вміння та знання: згадали тих, хто 100 років тому, творили історію своїми руками, і написали її своєю кров’ю заради нашого майбутнього.

Минуло 100 років з того дня, коли тут, на станції Крути відбувся бій. Ми знаємо про нього доволі багато. Знаємо, що він тривав 6 годин. Знаємо що співдношення сил українських та більшовицьких вояків було приблизно один до десяти (4800 червногврадійцям протистояли 520 вояків армії УНР та юнаків військової школи). Знаємо співвідношення втрат – приблизно 1 до 3 на користь українців. На жаль, досі не знаємо ще імен усіх учасників бою, і навіть з усіх загиблих поіменно знаємо лише двадцятьох вояків.

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією, оскільки зупинив ворога на кілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці.

Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну.

Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

Тетяна Сергіївна також презентувала довгоочікувану повнометражну драму «Крути 1918», яка розповідає історію реального бою, що стався на залізничній станції Крути взимку 1918-го року, та запропонувала трейлер майбутнього фільму, прем'єру якого призначено на День Збройних сил України – 6 грудня 2018. Адже Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. В наших руках шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді у Києві, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув на станцію Крути 100 років тому.

З ПРИЙДЕШНІМ НОВИМ РОКОМ ВСІХ!

Наближається свято і все частіше звучать слова вітання: «З Новим роком!» В душі оживає казка. Та давня-давня, коли ти був маленьким і чекав на Діда Мороза. Чекав з таким трепетом і надією, що довго не засинав, а сподівався хоч краєчком ока побачити його, сказати йому добре слово за подарунки, які на ранок будуть обов’язково під зеленою пахучою ялинкою...

28 грудня в нашій школі відбулося Новорічне свято. В цей день піднесений святковий настрій в школі панував з самого ранку. Святково прибрана зала сяяла різнобарвними вогнями. Юні артисти в концертному одязі з хвилюванням очікували початок концерту.

Костюмоване дійство, казку «Коза- Дереза» із великим задоволенням спостерігали батьки учнів, бабусі й дідусі, учні школи, вчителі.. Новорічна казка, а точніше мікс казок дуже сподобався, як учням, так і всім присутнім гостям свята. Казкові герої, яких зіграли діти, були неперевершені. Не забув на свято завітати й Дід Мороз та Снігурочка. Щедрі спонсори допомогли наповнити Діду Морозу мішок подарунками, за що їм велика подяка.

Заходи до Дня української писемності та мови

Традиційно у Пастирській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів 9 листопада в рамках Дня української писемності та мови була проведена ціла низка заходів пізнавально-навчального спрямування з метою вшанування рідної мови.

Учні 5-7-х класів долучилися до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності (його писали того дня усі охочі і небайдужі до української мови - вся країна долучилися до написання радіодиктанту національної єдності).

Учителі української мови та літератури, класні керівники 1-9-х класів проводили тематичні уроки «Збережемо у віках рідну мову», «Рідна мова в рідній школі», «Мова наша солов’їна».

Протягом тижня діяла виставка матеріалів «Заговори, щоб я тебе побачив».

У бібліотеці була обладнана тематична виставка «Родовід української мови».

Завідуюча шкільною бібліотекою презентувала для учнів початкової та середньої школи усний журнал «Невичерпна духовна скарбниця».

Та й це ще не всі події визначного дня у школі. Учні 5-9-х класів змагалися у грі «Зоряна година». Команди «Розумники» та «Мовознавці» брали участь у конкурсах: «НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА», « ХВИЛИНКА», «ЗАКІНЧИ ПРИСЛІВ'Я», «ДОПИШИ ВІРШИКА», «НАЙКРАЩИЙ ЗНАВЕЦЬ РІДНОЇ МОВИ».

Заходи, приурочені вшануванню рідної мови, проходили протягом навчального тижня, що дало можливість охочим школярам виявити власні творчі обдарування.

Барви осені

27 жовтня у нашій школі з ініціативи учнів і за підтримки батьків та вчителів відбувся осінній ярмарок.

І чого тут тільки не було, чого тільки не можна було придбати: власноруч виготовлені сувеніри, різні цікавинки та необхідні дрібнички, а також усілякі смаколики. Учні милували своїми роботами всіх, хто хоч на хвилинку занурювався у глибину дитячої фантазії. Смачнющі домашні пляцки, торти, тістечка пастирчани сьогодні куштували просто у фойє школи.

Усе було, як на справжньому ярмарку: охочих стільки, що не можна було вільно пройти, скрізь лунав гамір, жарти. Учні у різний спосіб (хто віршами, хто частівками) запрошували до свого столу, рекламували товар, у який було вкладено часточку душі. Усі учасники отримали неабияке задоволення.

«День козацької слави».

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
…Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
В. Симоненко

З давніх-давен українці шанують свято Покрови, як берегині українського війська та покровительки козацтва.

14 жовтня ми відзначатимемо головний християнський празник осені – свято Покрови Пресвятої Богородиці. З 2014 року на свято Покрови справляють також День українського козацтва та День захисника України. У Пастирській загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ці два свята злилися у одне – День козацької слави.

13 жовтня 2017 року, напередодні Дня українського козацтва, з метою відродження національних традицій та культурної спадщини українського народу у нашій школі відбулося національно-патріотичне свято «День козацької слави».

Участь у заході взяли команди учнів 1-9 класів. Програма включала конкурси: «Презентація власної команди», «Традиційна українська страва», «Козацькі забави», «Силомір», «Спритні козачки» та інші. Наприкінці заходу всі учасники скуштували приготовлені вдома українські страви та зварену на вогні справжню козацьку кашу. Всі отримали неабияке задоволення від спілкування. Сумувати нікому не довелося. Жодна хвилина не минула даремно.

Чарівна мить прощання зі школою

Ось і відлунав останній дзвоник у нашій школі. Для школярів це радісна подія, адже настає пора літніх канікул. На свято завершення навчального року всі приходять завжди у піднесеному настрої. Але існує особлива категорія учнів, для яких цей дзвоник є насправді останнім у стінах рідної школи. І незважаючи на те, що попереду випускні екзамени, саме цей день назавжди залишається в серці кожного, хто прийшов на останній шкільний урок.

Мабуть, цю подію можна назвати якоюсь певною межею, що відділяє дитинство від юності. Як би там не було,але шкільні роки залишаються в души кожного у вигляді світлих спогадів незалежно від того, був він відмінником, чи відчайдушним хуліганом. Зі школою пов’язана найщасливіша пора нашого життя - дитинство. Це той період, коли ми були ще наївними, безвідповідальними, але сміливими й прямодушними, сповненими віри, що всі вершини врешті-решт нам підкоряться, і ми зможемо змінити світ на краще.

Останній дзвоник - він і досі лунає в нашій душі, нагадуючи про те, що ми давно вже стали дорослими. Тому, дивлячись на усміхнені обличчя дев’ятикласників, що впевненою ходою йдуть назустріч своєму майбутньому, ми трохи заздримо їм. Потім, у подальшому житті, вони ще не раз згадають цю чарівну мить прощання зі школою: і останній дзвоник, і своїх колишніх вчителів, і друзів дитинства.

А на зміну тим, хто назавжди залишає школу,щоб поринути в доросле життя, прийдуть діти, які випускаються зараз із дитячого садочка, щоб восени прийти перший раз до першого класу. В них теж це велике свято, адже вони роблять лише перші кроки в навчанні, умінні спілкуватися з однолітками та працювати в колективі.

Від щирого серця вітаю маленьких і дорослих випускників , батьків, колег по роботі з закінченням навчання. Бажаю випускникам наснаги і завзяття у подальшому житті, прагнення до нових знань, допитливості, а їхнім батькам - терпіння та взаєморозуміння зі своїми дітьми. Нехай усі ваші мрії здійсняться, а найфантастичніші плани втіляться у життя!

Плахотна С.Б.,

класний керівник 9 класу

20 лютого 2017 року

День пам’яті, скорботи та прославляння

«Ангелами відлетіли, та все ж поруч…»

«Я кличу смерть – дивитися набридло

На жебри і приниження чеснот,

На безтурботне і вельможе бидло,

На правоту, що їй затисли рот…»

Вільям Шекспір

Чи ж легко йняти віри, що вже минає третя зима, як Україна знає і відчуває, що таке «Небесна Сотня»? Хіба ж бо не за краще було б, ніколи не допустити такої трагедії? Та історія розпорядилася інакше…

Сьогодні, 20 лютого, в Україні відзначають третю річницю пам’яті Героїв Небесної Сотні, українських патріотів, протестантів, що приїздили до Києва з усіх куточків нашої держави, щоби показати – Україна має голос, і це голос її громадян: не мешканців міст чи сіл, Сходу чи Заходу, а збірно, дружньо, всієї країни.

«Герої не вмирають» – девіз і гімн цього дня, тож давайте виконаємо його, і не забуватимемо про ті загублені людські життя, які зникли під кулями на вулицях нашої столиці!

Таким був цей день у Пастирській ЗОШ І-ІІ ступенів: день пам’яті, скорботи та прославляння. Слава Героям! Героям Слава!